Свірень Микола Олександрович

Народився 23 травня 1955 року у селі Кам’янечому, Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл., Україна.

У 1977 році з відзнакою закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування за спеціальністю «Сільськогосподарські машини».

У 1999 році захистив кандидатську дисертацію у вченій раді Кіровоградського державного технічного університету із спеціальності 05.05.11 – сільськогосподарські машини, на тему: «Обґрунтування конструктивних параметрів апарату точного висіву зернових культур».

У 2012 році захистив докторську дисертацію у вченій раді Кіровоградського національного технічного університету із спеціальності 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва, на тему: «Науково-технологічні основи підвищення ефективності роботи висівних апаратів посівних машин».

Основні наукові напрямки роботи та досягнення, викладацька та наукова діяльність

Активно працює над дослідженням, розробкою конструкцій і підвищенням надійності і довговічності посівної техніки. Розробив типову узагальнену структурну схему посівної машини включаючи усі її підсистеми. Запропонував принципово новий науковий підхід до дозування керованих норм висіву, які змінюються в залежності від стану поля. Регулювання норм висіву здійснюються з урахуванням складних умов стохастичної природи роботи самого дозуючого пристрою висівного апарата. Опрацьована, обґрунтована і розроблена сівалка для технологій точного землеробства. В останні роки також працює над проблемою управління та розвитку вищого навчального закладу в регіоні, розглядаючи його як соціально-культурну систему.

Є автором більше 230 наукових робіт, в тому числі 1 підручника, 5 навчальних посібників, 3 монографій, 28 авторських свідоцтв.

Під його керівництвом (1984-1992 рр.) галузевою науково-дослідною лабораторією з висівних систем і робочих знарядь посівних машин було виконано 42 науково-дослідні та конструкторсько-технологічні роботи загальним обсягом на один мільйон чотириста тисяч карбованців, з економічним ефектом від впровадження у виробництво в двадцять мільйонів карбованців.